ЭМОДЕН
Забота, что идет от сердца


Hacojavikaelv/’dev lwalb’sw ждЫВАж SD; sA ;A}E;’
m;oasojcva;kvc’a[vlas'[
/zvap/lv/saVL
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
03.01.2012р. № 2
Реєстраційне посвідчення
№ UA/11903/01/01
UA/11903/01/02
ЗМІНИ ВНЕСЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
03.09.2015 № 562
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АБИКЛАВ®
(ABYCLAV®)
Склад:
діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить амоксициліну тригідрат у кількості, яка еквівалентна 500 мг амоксициліну, та клавуланат калію у кількості, яка еквівалентна 125 мг клавуланової кислоти або амоксициліну тригідрат у кількості, яка еквівалентна 875 мг амоксициліну, та клавуланат калію у кількості, яка еквівалентна 125 мг клавуланової кислоти;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, опадрай білий (06В58855).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 500/125 мг: білі, овальні, вкриті оболонкою таблетки, з одного боку мають тиснення «А», з іншого – «64»;
таблетки по 875/125 мг: білі, капсулоподібної форми, вкриті оболонкою таблетки, з одного боку мають тиснення «А», з іншого – «6» та «5» та риску між ними.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТХ J01C R02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до β-лактамази та розпадається під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент. Клавуланова кислота має β-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, та інактивує β-лактамазні ферменти, які продукують резистентні до пеніцилінів та цефалоспоринів мікроорганізми. Зокрема, клавуланова кислота має виражену активність щодо важливих з клінічної точки зору плазмідних β-лактамаз, які часто відповідальні за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Наявність клавуланової кислоти у складі препарату захищає амоксицилін від розпаду внаслідок дії β-лактамаз та розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи до нього багато мікроорганізмів, резистентних до амоксициліну та інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Мікроорганізми, зазначені нижче, класифіковані відповідно до чутливості до амоксициліну/клавуланату in vitro.
Чутливі мікроорганізми
Грампозитивні аероби: Bacillus anthracis, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus viridans інші β-гемолітичні види Streptococcus, Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus saprophyticus (метицилінчутливі штами), коагулазонегативні стафілококи (метицилінчутливі штами).
Грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, Haemophilus influenza, Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida, Vibrio cholera.
Інші: Borrelia burgdorferi, Leptospirosa ictterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.
Грампозитивні анаероби: види Clostridium, Peptococcus niger, Peptostreptococcus magnus, Peptostreptococcus micros, види Peptostreptococcus.
Грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Capnocytophaga, Eikenella corrodens, види Fusobacterium, види Porphyromonas, види Prevotella.
Штами з можливою набутою резистентністю
Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klesiella pneumonia, види Klebsiella, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, види Proteus, види Salmonella, види Shigella.
Грампозитивні аероби: види Corynebacterium, Enterococcus faecium.
Нечутливі мікроорганізми
Грамнегативні аероби: види Acinetobacter,Citrobacter freundii, види Enterobacter, Hafnia alvei, Legionella pneumophila, Morganella morganii, види Providencia, види Pseudomonas, види Serratia, Stenotrophomas maltophilia, Yesinia enterolitica.
Інші: Chlamydia pneumonia, Chlamydia psittaci, види Chlamydia, Coxiella burnetti, види Mycoplasma.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні параметри двох компонентів препарату тісно сполучені. Пік концентрації у сироватці крові обох компонентів досягається приблизно через 1 годину після перорального прийому препарату. Оптимальний рівень абсорбції досягається, якщо приймати препарат на початку прийому їжі.
Подвоєння дози Абиклаву збільшує рівень препарату в сироватці крові приблизно удвічі.
Обидва компоненти препарату, як клавуланат так і амоксицилін, мають низький рівень зв’язування з білками сироватки крові, приблизно 70 % з них залишаються у сироватці крові у незв’язаному стані.
Клінічні характеристики.
Показання.
Таблетки 500 мг/125 мг, вкриті плівковою оболонкою
Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як:
– гострий бактеріальний синусит;
– гострий середній отит;
– підтверджене загострення хронічного бронхіту;
– негоспітальна пневмонія;
– цистити;
– пієлонефрити;
– інфекції шкіри та м’яких тканин, у т. ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
– інфекції кісток та суглобів, у т. ч. остеомієліти.
Таблетки 875 мг/125 мг, вкриті плівковою оболонкою
Лікування бактеріальних інфекцій у дорослих та дітей, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, таких як:
– гострий бактеріальний синусит;
– гострий середній отит;
– підтверджене загострення хронічного бронхіту;
– негоспітальна пневмонія;
– цистити;
– пієлонефрити;
– інфекції шкіри та м’яких тканин, у т. ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
– інфекції кісток та суглобів, у т. ч. остеомієліти.
Протипоказання.
– Підвищена чутливість до активних речовин, до будь-якого препарату з групи пеніцилінів або до будь-якої допоміжної речовини.
– Тяжка реакція підвищеної чутливості негайного типу (наприклад анафілаксія) в анамнезі на інший β-лактамний препарат (наприклад цефалоспорин, карбапенем або монобактам).
– Жовтяниця/порушення функції печінки внаслідок прийому амоксициліну та клавуланової кислоти в анамнезі.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Пробенецид. Одночасне застосування пробенециду не рекомендовано. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне його застосування з Абиклавом може призвести до підвищених рівнів амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівні клавуланової кислоти.
Алопуринол. Одночасний прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном може підвищувати вірогідність виникнення шкірних алергічних реакцій. Даних щодо одночасного застосування препарату та алопуринолу немає.
Як і інші антибіотики, препарат може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Існують окрeмі дані про збільшення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення (МНВ) у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або рівень міжнародного нормалізованого співвідношення з додаванням або припиненням лікування Абиклавом.
У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетілом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не точно відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.
Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.
Особливості застосування.
Перед початком лікування препаратом слід ретельно перевірити наявність в анамнезі реакцій підвищеної чутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів.
Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції імовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін у минулому. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Абиклавом і розпочати альтернативну терапію.
У разі, якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/кислота клавуланова на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.
Препарат не слід застосувувати у разі високого ризику того, що патогени є резистентиними до β-лактамів, і не застосовується для лікування пневмонії, спричиненої пеніцілінрезистентними штамами S.pneumoniae.
Абиклав не слід призначати при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки при застосуванні амоксициліну при цій патології спостерігалися випадки кореподібного висипання.
Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірне зростання нечутливої до нього мікрофлори.
Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано застосування амоксициліну.
Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з ознаками печінкової недостатності. Побічні реакції з боку печінки виникали головним чиному у чоловіків та пацієнтів літнього віку та були пов’язані з тривалим лікуванням. У дітей про такі явища повідомлялося дуже рідко. В усіх групах пацієнтів симптоми та ознаки зазвичай виникали під час або одразу після лікування, але у деяких випадках вони з’являлися через кілька місяців після припинення лікування. Загалом ці явища були зворотними. Побічні реакції з боку печінки можуть бути тяжкими та дуже рідко мати летальний наслідок. Вони завжди виникали у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або при супутньому застосуванні лікарських засобів, відомих потенційним негативним впливом на печінку.
При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про виникнення антибіотикоасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю. Тому важливо мати це на увазі у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикоасоційованого коліту лікування Абиклавом слід негайно припинити, звернутися до лікаря та розпочати відповідне лікування.
Рідко у пацієнтів, які приймають Абиклав і пероральні антикоагулянти, може спостерігатися подовження протромбінового часу (підвищення рівня МНВ). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний контроль лабораторних показників. Може знадобитися корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня коагуляції.
У пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня ниркової недостатності.
У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати баланс між випитою рідиною та виведеною сечею.
При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибнопозитивні результати.
Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, внаслідок чого можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.
Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У ході одного дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування комбінації амоксициліну та клавуланової кислоти може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених. Як і для інших лікарських засобів, слід уникати застосування препарату у період вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли користь від застосування препарату переважає потенційний ризик.
Обидва активні компоненти препарату екскретуються у грудне молоко (немає інформації щодо впливу клавулановї кислоти на дітей, яких годують груддю). Відповідно, у дітей, яких годують груддю, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити.
Препарат у період годування груддю можна застосовувати лише тоді, коли, на думку лікаря, користь від застосування буде переважати ризик.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень з вивчення здатності препарату впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводилось. Однак, можуть виникнути побічні реакції (наприклад, алергічні реакції, запаморочення, судоми, які можуть вплинути на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами).
Спосіб застосування та дози.
Препарат слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями щодо антибіотикотерапії та даними місцевої чутливості до антибіотика. Чутливість до амоксициліну/клавуланату відрізняється у різних регіонах та може змінюватись з часом. За наявності слід звернутися до даних щодо місцевої чутливості та при необхідності провести мікробіологічне визначення та тест на чутливість.
Діапазон пропонованих доз залежить від очікуваних патогенів та їх чутливості до антибактеріальних препаратів, тяжкості захворювання та локалізації інфекції, віку, маси тіла та функції нирок пацієнта.
Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг добова доза становить 1750 мг амоксициліну/250 мг клавуланової кислоти, добову дозу розподіляють на 2 прийоми.
Для дітей з масою тіла 40 кг максимальна добова доза становить 1000-2800 мг амоксициліну/143-400 мг клавуланової кислоти при призначенні як зазначено нижче.
Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми препарату, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.
Тривалість лікування визначають за клінічною відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування.
Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.
Тривалість лікування визначають індивідуально. Лікування не слід продовжувати більше 14 діб без оцінки стану хворого.
Лікування можна почати з парентерального введення, а потім продовжити пероральне застосування.
Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи.
Таблетки по 500 мг/125 мг
Для дорослих та дітей з масою тіла ≥ 40 кг добова доза становить 1500 мг амоксициліну/375 мг клавуланової кислоти (3 таблетки), при призначенні як зазначено нижче.
Для дітей віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг максимальна добова доза становить 2400 мг амоксициліну/600 мг клавуланової кислоти (4 таблеток), при призначенні як зазначено нижче.
Якщо для лікування потрібно призначати більші дози амоксициліну, слід застосовувати інші форми препарату, щоб уникнути призначення зайвих високих доз клавуланової кислоти.
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг: 1 таблетка Абиклаву 500 мг/125 мг 3 рази на добу.
Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг: доза від 20 мг/5 мг/кг маси тіла/добу до 60 мг/15 мг/кг маси тіла/добу, розподілена на 3 прийоми.
Оскільки таблетку не можна ділити, дітям, маса тіла яких менше 25 кг, цю форму препарату не призначають.
Хворі літнього віку
Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.
Дозування при порушенні функції нирок
Дозування базується на розрахунку максимального рівня амоксициліну. Немає необхідності змінювати дозу пацієнту при кліренсі креатиніну > 30 мл/хв.
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг
Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв 500 мг/125 мг 2 рази на добу
Кліренс креатиніну 10 мл/хв 500 мг/125 мг 1 раз на добу
Гемодіаліз 500 мг/125 мг кожні 24 години плюс 500 мг/125 мг під час діалізу (оскільки концентрація амоксициліну та клавуланової кислоти в плазмі крові знижується)
Діти віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг
Оскільки таблетку не можна ділити, дітям віком від 6 років з масою тіла від 25 до 40 кг, кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв або дітям, які знаходяться на гемодіалізі, цю форму Абиклаву не призначають.
Дозування при порушенні функції печінки
Застосовувати обережно; необхідно регулярно контролювати функцію печінки.
Таблетки по 875 мг/125 мг
Діти з масою тіла 40 кг
Доза від 25 мг/3,6 мг/кг маси тіла/добу до 45 мг/6,4 мг/кг маси тіла/добу, розподілена на 2 прийоми.
Хворі літнього віку
Корекція дози пацієнтам літнього віку не потрібна. При необхідності дозу коригують залежно від функції нирок.
Дозування при порушенні функції печінки.
Застосовують з обережністю, необхідно контролювати функцію печінки через регулярні проміжки часу. Даних для рекомендацій стосовно дозування недостатньо.
Дозування при порушенні функції нирок
Абиклав 875/125 мг призначають лише для лікування хворих з кліренсом креатиніну більше 30 мл/хв. При нирковій недостатності з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв Абиклав 875/125 мг не застосовують.
Діти.
Абиклав 500 мг/125 мг застосовують дітям віком від 6 років із масою тіла не менше 25 кг.
Абиклав 875/125 мг не рекомендується для лікування дітей віком до 12 років.
Передозування.
Передозування може супроводжуватися симптомами з боку травного тракту та розладом водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії, що в окремих випадках можуть спричиняти ниркову недостатність. Препарат може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.
Побічні реакції.
Інфекції та інвазії: кандидоз шкіри та слизових оболонок.
З боку системи крові: оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія, оборотний агранулоцитоз та гемолітична анемія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткоподібний синдром, алергічний васкуліт.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, оборотна гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.
З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, порушення травлення, антибіотикоасоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт), чорний «волосатий» язик.
Нудота частіше асоціюється з високими дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку травного тракту можуть бути зменшені при прийомі препарату на початку прийому їжі.
З боку гепатобіліарної системи: помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відзначалось у хворих, які лікувались антибіотиками групи β-лактамів, однак клінічне значення цього не встановлено; гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникали при застосуванні інших пеніцилінів та цефалоспоринів.
Гепатити виникали, головним чином, у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов’язано з тривалим лікуванням препаратом.
У дітей такі явища виникали дуже рідко.
Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але у деяких випадках можуть виникати через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко (рідше ніж 1 повідомлення на приблизно 4 млн. призначень) мають місце летальні випадки, які завжди трапляються у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
З боку шкіри та підшкірної тканини: шкірні висипання, свербіж та кропив’янка, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, кристалурія.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.
Упаковка.
Таблетки по 500/125 мг: по 5 таблеток у блістері, по 4 блістери у пачці з картону.
Таблетки по 875/125 мг: по 5 таблеток у блістері, по 2 блістери у пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Ауробіндо Фарма Лтд, Індія/ Aurobindo Pharma Ltd, India.
Місцезнаходження.
Юніт–XII, Sу № 314, селище Бачупаллі, Кутубуллапур Мандал, Округ Ранга Редді, Андхра Прадеш, Індія/ Unit–XII, Sy № 314, Bachupally Village, Quthubullapur Mandal, Ranga Reddy District, Andhra Pradesh, India.
Дата останнього перегляду. 03.09.2015
(UA)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
19.11.2025 № 1748
Реєстраційне посвідчення
№ UA/21054/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЕМОДЕН
(EMODEN)
Склад:
діюча речовина: етилметилгідроксипіридину сукцинат (ethylmethylhydroxypyridine succinate);
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до жовтуватого кольору.
Фармакотерапевтична група
Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТХ N07X X.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Етилметилгідроксипіридину сукцинат є інгібітором вільнорадикальних процесів, що чинить мембранопротекторну, антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Він підвищує резистентність організму до дії різних пошкоджувальних факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія, ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Лікарський засіб покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів i тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії лікарського засобу зумовлений антигіпоксичною, антиоксидантною та мембранопротекторною дiєю. Biн iнгiбyє перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід–білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспортуванню нейромедіаторів i покращанню синаптичної передачі. Підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Спричиняє посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) i креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Лікарський засіб нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Він підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшуючи гостроту зору. Фармакокінетика
При внутрішньом’язовому введенні лікарський засіб визначається у плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45‑0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400–500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Він швидко переходить з кровоносного русла в органи i тканини та швидко елімінується з організму. Виводиться з організму сечею, в основному у глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – у незміненому вигляді.
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
При одночасному застосуванні лікарський засіб посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи) та зменшує токсичний ефект етилового спирту. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів і антигіпертензивну активність АПФ та β-адреноблокаторів. Сумісне застосування з нібентаном, пропранололом та верапамілом знижує ризик розвитку аритмогенних ефектів останніх, сумісне застосування з нейролептиками знижує ризик розвитку і вираженість побічних реакцій останніх.
Особливості застосування
Ступінь обмежень визначається індивідуальною непереносимістю лікарського засобу. Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7–10 днів) у зв’язку з властивістю потенціювати проліферативні процеси.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність. Дані про застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у вагітних жінок відсутні. Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах не свідчать про наявність прямих чи шкідливих ефектів. Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності.
Годування груддю. Відомості про проникнення етилметилгідроксипіридину сукцинату (метаболітів) у грудне молоко жінки, яка годує, відсутні. Лікарський засіб протипоказаний у період грудного вигодовування.
Фертильність. Дослідження репродуктивної токсичності тварин не свідчать про наявність репродуктивної токсичності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
У період прийому препарату слід бути обережним при роботі, що потребує швидкості психофізичних реакцій (керування транспортними засобами, механізмами тощо).
Спосіб застосування та дози
Спосіб застосування
Лікарський засіб Емоден призначений для внутрішньом’язового або внутрішньовенного (струминно, краплинно) введення.
При інфузійному способі введення Емоден слід розводити у 100‑150 мл фізіологічного розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози.
Струминно лікарський засіб слід вводити повільно протягом 5–7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40–60 крапель за 1 хвилину.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг.
Дозування
Гострі порушення мозкового кровообігу
Лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно краплинно у дозі 200–500 мг 2–4 рази на добу протягом перших 10–14 днів та внутрішньом’язово у дозі 200–250 мг 2–3 рази на добу протягом наступних 14 днів.
Черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкової травми
Лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно краплинно у дозі 200–500 мг 2–4 рази на добу протягом 10–15 днів.
Дисциркуляторна енцефалопатія
Фаза декоменсації – лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно у дозі 200–500 мг 1–2 рази на добу протягом перших 14 днів та внутрішньом’язово у дозі 100–250 мг на добу протягом наступних 14 днів.
Курсова профілактика – лікарський засіб застосовувати внутрішньом’язово у дозі 200‑250 мг 2 рази на добу протягом 10–14 днів.
При хронічній ішемії мозку лікарський засіб слід призначати по 10 мл (500 мг) 1 раз на добу внутрішньовенно краплинно або внутрішньовенно струминно повільно протягом 14 днів, після чого рекомендовано перехід на пероральні лікарські форми.
Легкі (помірні) когнітивні розлади у пацієнтів літнього віку та тривожні стани. Лікарський засіб застосовувати внутрішньом’язово у дозі 100–300 мг на добу протягом 14‑30 днів.
Гострий інфаркт міокарда, у складі комплексної терапії
Лікарський засіб Емоден застосовувати внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 днів на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями.
У перші 5 днів для досягнення максимального ефекту рекомендується внутрішньовенне введення, в наступні 9 днів можливе внутрішньом’язове введення лікарського засобу Емоден. Внутрішньовенне введення проводити шляхом повільної краплинної інфузії (щоб уникнути побічних реакцій) на 0,9 % розчині хлориду натрію або 5 % розчині декстрози (глюкози) в об’ємі 100–150 мл протягом 30–90 хвилин. При необхідності можливе повільне струминне введення протягом не менше 5 хвилин.
Лікарський засіб вводити (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6–9 мг/кг маси тіла/добу, разова доза становить 2–3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова доза – 250 мг.
Відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії
Лікарський засіб застосовувати внутрішньом’язово у дозі 100–300 мг 1–3 рази на добу протягом 14 днів.
Абстинентний алкогольний синдром
Лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно краплинно або внутрішньом’язово у дозі 200–500 мг 2–3 рази на добу протягом 5–7 днів.
Гостра інтоксикація антипсихотичними засобами
Лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно у дозі 200–500 мг на добу протягом 7‑14 днів.
Гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) Емоден застосовувати у першу добу як у передопераційний, так i в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Припинення застосування лікарського засобу Емоден слід проводити поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту.
Гострий набряковий (інтерстиціальний) панкреатит – лікарський засіб Емоден застосовувати внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово у дозі 200–500 мг 3 рази на добу.
Легкий перебіг некротичного панкреатиту – лікарський засіб Емоден застосовувати внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово у дозі 100–200 мг 3 рази на добу.
Середній перебіг тяжкості некротичного панкреатиту – лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) та внутрішньом’язово у дозі 200 мг 3 рази на добу.
Тяжкий перебіг некротичного панкреатиту – лікарський засіб застосовувати у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; у подальшому – у дозі 200‑500 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози.
Дуже тяжкий перебіг некротичного панкреатиту – лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно краплинно (в ізотонічному розчині натрію хлориду) у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – у дозі 300–500 мг 2 рази на добу.
Діти
Контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування лікарського засобу дітям не проводили, тому його протипоказано застосовувати цій категорії пацієнтів.
Передозування
Симптоми: сонливість, безсоння.
Лікування: у зв’язку з низькою токсичністю передозування малоймовірне. Як правило, лікування передозування не потрібне, а симптоми зникають самостійно протягом декількох діб. При виражених проявах передозування слід здійснювати симптоматичну та підримувальну терапію.
Побічні реакції
Для уникнення розвитку побічних реакцій слід дотримуватися режиму дозування та швидкості введення лікарського засобу.
Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 –< 1/10); нечасто (≥ 1/1000 – 1/100); рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).
З боку імунної системи:
дуже рідко ‑ анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, кропив’янка;
частота невідома – алергічні реакції, гіперемія, можливі тяжкі реакції гіперчутливості.
З боку психіки:
дуже рідко – сонливість;
частота невідома – порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність.
З боку нервової системи:
дуже рідко ‑ головний біль, запаморочення (що може бути пов’язане з надмірно швидким введенням і є короткочасним);
частота невідома – порушення координації, тремор.
З боку серцево-судинної системи:
дуже рідко – зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску (що може бути пов’язане з надмірно швидким введенням і є короткочасним);
частота невідома – відчуття серцебиття, тахікардія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
дуже рідко – сухий кашель, першіння у горлі, дискомфорт у грудній клітці, утруднення дихання (що може бути пов’язане з надмірно швидким введенням і є короткочасним); частота невідома – бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту:
дуже рідко – сухість у роті, нудота, відчуття неприємного запаху, металічний присмак у роті;
частота невідома – диспепсичні розлади, діарея.
З боку шкіри та підшкірної клітковини:
дуже рідко – свербіж, висипання, кропив’янка, гіперемія обличчя;
частота невідома – дистальний гіпергідроз.
Загальні розлади та реакції у місці введення:
дуже рідко – відчуття тепла;
частота невідома – зміни у місці введення.
На тлі довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних реакцій: метеоризм, слабкість, периферичні набряки.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність
Лікарський засіб не слід змішувати з іншими препаратами та лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в інструкції.
Упаковка
По 2 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній коробці.
По 5 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник
Абрил Лабораторіз Прайвет Лімітед.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Село Бхагванпур, Техсіл Дера Бассі, Дістрікт Сахібзада Аджит Сінгх Нагар, Пенджаб – 140507, Індія.
Дата останнього перегляду.